Завадський Ігор Борисович
Ігор Завадський – заслужений артист України, лауреат міжнародних конкурсів акордеоністів, єдиний в Україні володар "Золотої ліри" – спеціального призу, завойованого ним на конкурсі в Італії, де Ігор набрав 100 балів з 100 можливих, – унікальний випадок у багаторічній історії міжнародних конкурсів.
До Полтави у відомого музиканта особливе ставлення: Завадський тривалий час виступав як соліст Полтавської обласної філармонії. Для Ігора Полтава – друге місто світу, як любить говорити сам музикант. На першій позиції – Київ, де з понад 1200 концертів музикант дав 200, у Полтаві – 13, в «бронзовому» Запоріжжі – 12. У Полтаві виступав і в Палаці дозвілля «Листопад», і в обласній філармонії, і в театрі імені Гоголя, і навіть в лікарні МВС.
Прагнучи хоча б трошки зрозуміти таємницю вічності, людина долучається до неї сама. Тому так часто, кажучи про Ігоря Завадського, кажуть: феноменальний. Не тільки через віртуозне виконання, яке вражає незвичайним тембровим звучанням, а й масштабністю мислення музиканта. Він спробував себе і в дуеті з акордеоном, і в дуеті з клавесином, і в супроводі камерного оркестру... Невідомо, який варіант експерименту на черзі. Ігор Завадський постійно в епіцентрі сучасного музичного процесу, живе в безперервному пошуку синтезу, в безперервній імпровізації.
Народився всесвітньовідомий акордеоніст 20 січня 1966 року в місті Інта на півночі Росії, де батько працював шахтарем. Ігор – сьома дитина в родині. Коли йому виповнилося 7 років, сім'я переїхала в місто Екібастуз (Казахстан). Там у віці одинадцяти років він пішов у перший клас музичної школи. Та грати Ігор почав ще раніше – в 5 років, коли вночі потай підходив до батькового баяна. Інструмент хлопцеві не дозволяли чіпати. Тому вночі, коли батьки спали, Ігор брав баян і перебирав кнопки. На щастя, ніхто нічну гру не почув, так що хлопець підходив до баяна і далі, підбирав мелодії. Перша мелодія, яку він зіграв, - «В лесу родилась ёлочка». Можна сказати, що ще в дитинстві Ігор визначив своє майбутнє. Вибір, зроблений п’ятирічним хлопчиком, став вибором на все життя.
У 1978 році переїхав разом з батьками до Запоріжжя, де й продовжив навчання. У 1986 Ігор став випускником Запорізького державного музичного училища, де навчався в класі педагога А. Петриченка. За визначні успіхи отримує диплом з відзнакою. У цьому ж році Завадський стає студентом Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського (клас професора М. Давидова). Саме тут стався один цікавий випадок. Якось Ігор посперечався з музикантом Миколою Бровченком, з яким вчився в консерваторії і разом готувався до участі у першу в своєму житті Всеукраїнському конкурсі. Викладач Завадського відмовився брати його на конкурс, бо вирішив, що Микола Бровченко краще підготовлений. Незважаючи на це, Ігор продовжував тренуватися потай, в підвалі. Він навіть подав документи на участь у конкурсі від імені викладача. Саме тоді й відбулася ця суперечка. Микола Бровченко стверджував, що чим більше тренуєшся, тим краще зіграєш. А Ігор Завадський переконував товариша – для гарної підготовки достатньо трьох годин на день. У результаті викладач побачив Ігора вже на конкурсі, де Завадський переміг всіх конкурентів, серед яких були три студента від консерваторії і вважалися лідерами. А Микола Бровченко «перегорів» ще до виходу на сцену, побачивши віртуозний виступ Ігора, – розвернувся і пішов зі сцени. І саме той викладач, який не відпускав Завадського на конкурс, потім довго шукав у магазинах подарунок для переможця.
Всесвітня слава до музиканта приходить у 1994 році: він стає лауреатом міжнародних конкурсів акордеоністів, володарем Золотої медалі ("Гран-прі", Франція) і "Золотий ліри" ("Стефано Біззаррі", Італія).
14 травня 1996 року Ігор дає в Києві перший офіційний сольний концерт. Зал був наповнений вщерть, квитки розібрали ще за місяць до дня виступу.
Та Ігор Завадський не захворів на зіркову хворобу: він продовжує вдосконалюватися. У 1998 році музикант закінчує навчання у виконавській аспірантурі Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського (клас професора М. Давидова). Цього ж року Завадський започаткував традицію: у свій день народження, 20 січня, влаштовувати благодійні концерти у Києві, до участі в яких запрошує артистів та творчі колективи з усієї України.
28 грудня 2000 року Президент України за вагомі досягнення у професійній діяльності та багаторічну сумлінну працю присвоїв Ігорю Завадському почесне звання "Заслужений артист України".
Через два роки Ігор став солістом Полтавської обласної державної філармонії, в якій працює до 2006-го.
За розвиток музичного мистецтва та численні благодійні концерти митрополит Володимир вручає музиканту орден Святого князя Володимира ІІІ ступеня.
25 червня 2003 року на міжнародному фестивалі акордеоністів у Чикаго відбувається своєрідний міні-конкурс між кращим акордеоністом США Стасом Венглевским (колишній громадянин СРСР, який зараз живе в Чикаго і є президентом асоціації акордеоністів США) та кращим представником Європи - Ігорем Завадським . Переможця мали визначати за гучністю оплесків глядачів. Кожен грав свій репертуар протягом 20 хвилин. Ігор виступав першим. Варто відзначити, що Стас Венглевский - улюбленець місцевої публіки. Але переміг наш земляк - після його виступу зал аплодував стоячи, і президент фестивалю Джоан Саммерс запропонувала Ігорю повернутися на сцену і зіграти на біс. «The best of the bests» («Кращий з кращих») згодом написали про нашого земляка в американському електронному літературно-мистецькому та публіцистичному журналі «Російський глобус».
7 липня 2005 року під час міжнародного фольклорного фестивалю в місті Кімберлі (Канада), Ігор Завадський бере участь у встановленні нового рекорду "Книги Гіннесса" на найбільший у світі оркестр акордеоністів - 644 виконавця з 5 країн разом грали 30 хвилин попурі на відомі американські та канадські теми. Ігор, в синьо-жовтому картузі з написом "Україна", був солістом цього оркестру і єдиним представником від нашої країни.
Наступного року нагороди і звання просто посипалися на музиканта: орден "Знак пошани". (10 січня), орден "Гідність і честь" ІІ ступеня (16 січня), Золота медаль за найкращий музичний виступ у рамках Міжнародного фестивалю в місті Ллорет , Іспанія (1 березня).
Ігор Завадський свої твори виконує переважно вночі. Удень відволікають шум міста, телефонні дзвінки… Звісно, це викликає неоднозначну реакцію сусідів: одні скаржаться в міліцію, інші без музики не можуть заснути.
Сам Ігор зізнався, що під звуки свого інструменту заснув лише раз. У той час музикант грав партію першого баяна в ансамблі народних інструментів. Під час підготовки урядового концерту до чергового з'їзду партії комісія вимагала репетирувати безперервно. В Ігора Завадського партія була дуже проста: потрібно натиснути на клавішу і розтягувати міх, щоб вийшов один довгий звук. І вже пізнього вечора в якийсь момент музикант, заколисаний монотонною грою свого ж інструменту, заснув і впав посеред сцени.
Ігор неодноразово побував із сольними концертами в багатьох країнах світу. Серед них: Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Німеччина, Австрія, Польща, Словенія, Чехія, Угорщина, Ісландія, Об'єднані Арабські Емірати, Росія, Литва, Казахстан, Швейцарія, США, Канада...
Останні роки Ігор Завадський багато часу приділяє підтримці молодих талановитих виконавців з різних куточків України. Крім консультацій, майстер-класів і творчих зустрічей з учнями та студентами, активно залучає молоді таланти до участі у своїх концертах.
