Холодна Віра Василівна

    Віра Холодна народилася 9 серпня 1893 року в Полтаві. Батько майбутньої актриси Василь Андрійович Левченко був дуже освіченою людиною, закінчив Московський університет, працював викладачем в полтавській гімназії. Мати, Катерина Сергіївна, навчалася в Олександро-Маріїнському інституті шляхетних дівчат в Москві, де і жила до шлюбу. Молоде подружжя, не бажаючи ні від кого залежати, переїхало на батьківщину чоловіка в Полтаву, де й народилася Вірочка. Жили скромно. Через два роки помер батько Катерини Сергіївни, і її мати попросила родину Левченків переїхати до неї в Москву.

    У 10 років Віра захопилася балетом і умовила батьків віддати її в балетне училище. Кажуть, що їй пророкували майбутнє великої балерини, але строга бабуся заборонила внучці займатися цією "легковажною і аморальною справою". Цікаво, що сказала б бабуся, побачивши Вірочку, котра застигла в палкому поцілунку на кіноекрані? Вона і припустити не могла, що онука належатиме не лише до пантеону видатних акторів, а і сяятиме в сузір'ї митців сцени, яких подарувала світу Полтавщина.

    Розраду Віра знайшла в театрі. Вона активно грала в спектаклях і гімназичних капусниках. У 15 років наша славетна полтавка побувала на виставі "Франческа да Ріміні" Габріеле д'Аннунціо. У головній ролі блищала велика російська актриса Віра Коміссаржевська. Коли Віра Холодна повернулася з театру, то у неї піднялася висока температура. Гарячка тривала цілий тиждень. Лікар пояснив батькам, що їхня дочка надто вразлива і схильна до меланхолії. Їй не можна занадто багато читати і ... мріяти.

    У 1910 році Віра закінчила гімназію, на випускному балу познайомилася зі студентом-юристом Володимиром Холодним. У цьому ж році вони одружилися. У 1912 році у Віри Холодної народилася дочка Євгенія, а рік по тому в родині з'явився ще одна дитина - прийомна дочка Нонна.

    Ця любов витримала всі випробування — і розлукою, зокрема під час Першої світової війни, коли Володимир воював на фронті, і славою, коли Віра стала знаменитістю й була оточена незліченними шанувальниками.

    Володимир Холодний був талановитим адвокатом, блискучим оратором. Азартний спортсмен, він постійно брав участь в автомобільних гонках. Редагував і видавав першу в Росії щоденну спортивну газету «Авто». В роки війни його нагородили за хоробрість золотою зброєю.

    Друзі — акторська молодь — були переконані, що її життя буде присвячено театру. Але Віра Холодна раптом «зрадила» театру, пішовши в кіно. Це було несподіванкою для інших, але не для неї самої.

    У кіно Віра Холодна почала зніматися в 1914 році. Перша (епізодична) роль була зіграна у фільмі "Анна Кареніна" режисера Володимира Гардіна. Швидко Віра Холодна стала найпопулярнішою актрисою в Росії. Її ім'я на афіші гарантувало максимальні касові збори. Не випадково всього за чотири роки Віра Холодна знялася в декількох десятках (за різними даними від 40 до80) фільмів.

    На початку 1917 року вийшов на екрани фільм режисера Харитонова "Забудь про камін, в ньому згасли вогні" ("Біля каміна") за мотивами популярного романсу. Успіх цього фільму перевершив успіх всіх створених до тих пір вітчизняних фільмів. Знятий з прокату він був тільки в 1924 році.

    На початку 1919-го Віра Холодна знімалася в декількох фільмах. Зйомки проходили в Одесі, де лютувала важка форма грипу "іспанка". Хвору актрису врятувати не вдалося. 17 лютого 1919 королеви німого кіно, славетної полтавки Віри Холодної не стало. Їй було всього 26.

    Через кілька місяців після смерті Віри Холодної від тифу померла її мати, а потім і її чоловік. Через кілька років зник і останній земний слід загадкової Віри Холодної - в 1931 році одеське кладовище, де поховали акторку, було перетворено в парк. 

    Вірою Холодною захоплювалися і захоплюються багато хто: поети, режисери, актори ... Їй присвячували вірші та романси. Про неї знімалися фільми за її життя ("Тернистий шлях слави") і після її смерті ("Раба любові"), в Одесі їй встановлено пам'ятник.

    Олександр Вертинський присвятив Вірі Холодній пісні "Маленький креольчик", "Ліловий негр" і один з найвідоміших своїх віршів - "Ваші пальці пахнуть ладаном".

Ваші пальці пахнуть ладаном
І у віях спить печаль.
Нічого тепер не треба Вам,

Нічого тепер не жаль.

 http://orenda.pl.ua