Полтавські зірки театру та кіно
Полтавська земля багата талантами. Зараз, мабуть, важко знайти людину, яка б не погодилася з цим твердженням. Та чомусь зазвичай в такі моменти згадують лише письменників
чи художників з Полтавщини. Хоча вони – не єдине багатство краю. Не обділена полтавська земля і геніями сцени.
Уперше театральне приміщення в Полтаві було збудоване в 1808 році на околиці міста, тепер на місці колишнього будинку розміщена ЗОШ № 7. З 1817 по 1821 рр. театр очолював І.П.Котляревський та його заступник І.О.Імберг. У репертуарі театру з'явились "Наталка-Полтавка", "Москаль-чарівник".
З 1936 року в Полтаві став постійно працювати професійний український театр музичної драми, створений на базі Харківського. У 1958 р. театр одержав нове приміщення. Побачили сучасне втілення "Енеїда" І.П.Котляревського, "Дикий ангел" і "Голубі олені" О.Коломійця, "Покинута" О.Чучі, "Чиста криниця" В.Котляра. У театрі працювали народні артисти України: Т.І.Кислякова, В.М.Кожевникова, В.О.Мірошниченко та інші; заслужені артисти України: В.О.Волкова, О.О.Зазимко, В.С.Кашперський, Ю.В.Попов.
Одним з провідних кіноакторів 30-40 років був наш земляк, уродженець м.Кобеляки Степан Йосипович Шкурат (1885-1973). Він знімався в кінофільмах І.П.Кавалерідзе "Злива", 
"Перекоп", "Штурмові ночі", "Коліївщина", "Наталка-Полтавка", "Запорожець за Дунаєм", "Повія". Творча співдружність єднала нашого земляка з видатним кінорежисером О.П.Довженком, у фільмах якого він створив яскраві образи Панаса Трубенка ("Земля"), Степана Губи ("Іван"), Прокопенка ("Щорс"). Усього в творчому доробку актора близько п'ятдесяти ролей, зіграних у кіно.
Зіркою екрану називали Віру Холодну (1893-1919). Вона народилася в Полтаві (дівоче прізвище Левченко). Своєю неперевершеною грою чарувала і захоплювала всіх, хто бачив її на екранах німого кіно в фільмах "Міраж", "Останнє танго", "Життя за життя".
Лише п'ять років на небосхилі кінематографа горіла яскрава зірка прекрасної актриси Віри Холодної. "Королевою екрана" назвав її відомий естрадний співак і кіноартист Олександр Вертинський.
Незважаючи на банальний зміст більшості фільмів, її гра відзначалась багатством обдарованої натури. Серед режисерів, які знімали Віру Холодну, були талановиті Е.Ф.Бауер, П.І.Чардинін, серед партнерів по фільмах - чарівний Вітольд Полонський, красень Амо Бек-Назаров, елегантно вишуканий Володимир Максимов. Її грою захоплювався
К.С.Станіславський.
Народна артистка СРСР Клара Лучко теж народилася в Полтаві. Ролі її різнопланові: це і тітка Марина в "Молодій гвардії", і Даша Шелест в "Кубанських козаках", і Клава Пухлякова в фільмі "Циган" та багато інших.
Звання геніїв кінематографу по праву носять й інші наші земляки: полтавець Юрій Тимошенко (сценічний псевдонім Тарапунька), кременчужанин Володимир Заманський, Жанна Прохоренко… Батько Леоніда Гайдая (автора культових радянських комедій «Пес Барбос і незвичайний крос», «Самогонщики», «Операція «И» та інші пригоди Шурика», «Кавказька полонянка», «Діамантова рука», «Дванадцять стільців», «Іван Васильович змінює професію») - родом з Оріхівщини Лубенського району. Сам кінорежисер вважав її своєю другою батьківщиною.
Багата полтавська природа та колорит не залишали байдужими багатьох режисерів.
Кіностудія імені Олександра Довженка активно знімала фільми на Полтавщині. Популярний 
радянський фільм «Королева бензоколонки» Петра Лубенського знімали в Пирятині, кінокомедію Андрія Тутишкіна «Весілля в Малинівці» 1967 року - в селах Хорошки і Мацьківці Лубенського району, «Перший парубок» Сергія Параджанова був відзнятий теж у Лубнах. «Пропала грамота» Бориса Івченка зі славетним Іваном Миколайчуком в головній ролі також знімалася на Полтавщині. Фільм українського кінорежисера Олеся Янчука «Голод-33», в основу якого покладено повість Василя Барки «Жовтий князь», частково був відзнятий в селі Худоліївка Семенівського району Полтавської області.
Не оминули увагою наші краї й іноземні кіномитці: зйомки мальовничих сцен радянсько-італійського фільму відомого режисера Вітторіо Де Сіка «Соняшники» 1970 року із Софі Лорен та Марчело Мастрояні проходили в селі Чернечий Яр Диканського району, а воєнна драма 1964 року «Вони йшли на Схід» радянсько-італійського виробництва з Пітером Фальком, відомим нам більше як лейтенант Коломбо, теж частково знімалася у нас.
Серед відомих митців екранного мистецтва сучасності, яких подарувала світу Полтавщина, варто згадати Тараса Бибича. Молодий актор народився в 1973 році в Полтаві. Після закінчення філологічного факультету Полтавського педагогічного інституту деякий час Тарас працював у школі. Пізніше переїхав до Санкт-Петербургу, де закінчив Академію Театрального Мистецтва. Зараз Тарас Бибич грає в Російському Державному Драматичному Театрі "Притулок Комедіанта" та активно знімається в кіно. Серед його робіт у театрі - лікар Астров ("Дядя Ваня" А. П. Чехова), Корнель ("Неспокійне танго" у театрі "Притулок комедіанта"), Креонт, Тіресій, Вісник і Пастух у виставі "Едіп-цар", Креонт в "Антигоні" Софокла, Сильвіо в "Слузі двох панів". На телеекрані Тарас Бибич дебютував у комедійному серіалі «Агентство НЛС». Пізніше грав у таких фільмах як «Тіні минулого», «Наказано знищити. Операція «Китайська скринька», «Гра на вибуття», «Диверсант. Кінець війни», «Холодне сонце», «Спрага» та інших.
Автор статті Валерій Анікеєнко ( http://orenda.pl.ua )
