Містичний будинок на вулиці Пушкіна в Полтаві
З давніх-давен серед народу ширились повір’я, що кожен будинок несе в собі відбиток історії, вбирає емоції, переживання, думки мешканців. Наші предки знали безліч замовлянь, щоб не розгнівати духів домашнього вогнища, приділяли велику увагу правильному вибору місця для зведення житла. Та вважалося, що найбільше на енергетику дому впливає той архітектурний стиль, за законами якого було виконано будівництво.
Кожен напрям в архітектурі має свої яскраві ознаки: бароко – пишнота, парадність, яскравість; класицизм - гармонія, простота; модернізм – природність, функціональність, естетичність. Проте максимальний інтерес людства протягом багатьох століть викликає наймістичніший, найзагадковіший стиль – готика. Та це й не дивно, адже все, що пов’язано з надприродними силами, привертає до себе увагу. Саме тому про будинок в готичному стилі, що на вулиці Пушкіна 40, ширяться Полтавою легенди, перекази, чутки.
У 1890 році в центрі міста на Кузнецькій вулиці (зараз вулиця Пушкіна) присяжний повірений П. А. Перцович розпочав зведення одного з перших прибуткових будинків. Полтава з селища вже давно перетворилась на невелике затишне місто. Сюди все частіше приїжджали заможні люди з Києва, які прагнули відпочити від метушні, але не хотіли повністю втрачати зв'язок із цивілізацією. Саме тому в цей час стають популярними прибуткові будинки, в яких можна було орендувати простору, повністю вмебльовану квартиру. А для того, щоб привернути увагу клієнтів, власники прибуткових будинків велику увагу приділяли їхньому зовнішньому вигляду: прикрашали фасад ліпниною, колонами, скульптурами.
Саме тому П.А. Перцович хотів, щоб його творіння було найдивовижнішим і неповторним. Будинок має асиметричну форму: одна його частина триповерхова, інша має чотири поверхи. Цей задум викликав великий інтерес, адже раніше майже всі споруди в Полтаві мали традиційний симетричний вигляд.
Для будівництва обрали найнадійніші матеріали: цеглу й метал. Досить лише раз побачити будинок, щоб зрозуміти, чому жителі Полтави називають його «замок Річарда»: високі стіни закінчуються гостроверхими башточками, масивні балкони мають міцні ковані огорожі, дах вкритий листами чорного заліза… Усім своїм виглядом споруда нагадує середньовічний замок.
За легендою, саме незвичайна архітектура будинку привабила в 1906 році не менш цікавого жителя. В одну із дощових осінніх ночей невідомий чоловік, загорнутий з ніг до голови у плащ, орендував квартиру на верхньому поверсі. З цього дня він практично не покидав помешкання, лише час від часу відсилав мовчазного слугу з різними дорученнями в місто. Інші жителі будинку, проходячи повз двері квартири загадкового сусіда, з острахом дивилися на них. Можливо, через цей страх чи, можливо, й на основі фактів містом поповзли різні чутки, пов’язані з новим пожильцем прибуткового будинку. Подейкували, що коні поруч із «замком Річарда» перелякано іржали, пряли вухами й відмовлялися йти. У будинку з мешканцями все частіше траплялися різні нещасні випадки. Та справжнього жаху на полтавців нагонили зграї ворон, які з незрозумілих причин вподобали дах споруди. Люди вважали таємничого незнайомця чаклуном, чорнокнижником.
Так тривало до моменту, коли одного вечора слуга таємничого постояльця вибіг з будинку й через годину повернувся з лікарем. Переборюючи страх, дехто з персоналу теж зайшов до помешкання загадкового незнайомця і став свідком страшної картини: сивоволосий чоловік лежав на ліжку і мучився у передсмертних судомах. Але смерть не приходила, ніби не хотіла приймати його. Лікар нічим не міг допомогти бідолашному. Лише стара покоївка здогадалася, як зарадити в цій ситуації: вона відкрила вікно. До кімнати ввірвалося свіже повітря і страхітливі крики зграї ворон. Незнайомець востаннє зітхнув і завмер в неприродній позі.
Звісно, це все легенда. Але до сьогоднішнього дня над дахом будинку, що знаходиться на вулиці Пушкіна 40, часто можна побачити зграю ворон, які з голосними криками кружляють у гігантському чорному вихорі.
Матеріал підготував Валерій Анікеєнко
