Котляревський Іван Петрович
Письменник, драматург, перший класик нової української літератури.
Народився в родині дрібного чиновника, якому згодом було „пожалувано” дворянське звання.
Навчався в Полтавській духовній семінарії, яку так і не закінчив - після смерті батька змушений був працювати чиновником у полтавських канцеляріях, а згодом учителювати в поміщицьких родинах.
За свідченнями першого біографа Котляревського С. П. Стебліна-Камінського, майбутній письменник завжди охоче ходив на вечорниці й народні забави. Перевдягнений, сам брав участь у них. Його цікавили народне слово й пісня, дотепний жарт і приповідка, звичаї свого народу.
З 1796 до 1808 р. І. Котляревський перебуває на військовій службі. У складі Сіверського полку, сформованого на базі українського козацького полку, брав участь у російсько-турецькій війні. За відвагу й хоробрість відзначений багатьма нагородами. У 1808 р. в чині капітана І. Котляревський виходить у відставку й пробує влаштуватися на цивільну службу в північній столиці. У 1810 р. повертається в рідне місто, з яким пов'язане все його подальше життя. Іван Петрович працює наглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян, а згодом його призначають попечителем "богоугодних закладів" Полтави. На цих відповідальних постах І. Котляревський зарекомендував себе як талановитий педагог і організатор освітнього процесу.
Увесь цей час письменник не пориває з творчою діяльністю, захоплюється театральною справою. У 1818 р. його призначають директором Полтавського театру. З метою збагачення його репертуару він створює п'єсу "Наталка Полтавка" і водевіль "Москаль-чарівник", які з успіхом поставлено у 1819 р. Стараннями І. Котляревського було викуплено з кріпацтва актора М. Щєпкіна, який згодом успішно виступав у п'єсах свого благодійника. У 1835 р. за станом здоров'я І. Котляревський виходить у відставку, але не пориває з культурним життям. "Высокого, худощавого старичка в белом полотняном халате и в соломенной простой крестьянской шляпе", - як характеризував письменника Т. Г. Шевченко в повісті "Близнецы", - щиро поважали в Полтаві.
Творчість І. Котляревського ознаменувала собою початок нової ери української літератури. "Він зробив цю м'яку, виразну, сильну, багату мову мовою літературною, і українська мова, яку вважали тільки місцевою говіркою, з його легкої руки залунала так голосно, що звуки її рознеслися по всій Росії", - зазначав В. Г. Короленко.
