Гурамішвілі Давид
Класик грузинської літератури, один із великих поетів XVIII ст., більше половини життя провів на Миргородщині. Поет-вигнанець щиро полюбив українську землю, її гостинних людей, мову, пісні. Саме на Миргородщині Гурамішвілі знайшов своє палке кохання. У невеликому сусідньому селі Зубівка, яке
знаходилось за десять кілометрів, поет вподобав молоду дівчину Тетяну, до якої ледь не щовечора ходив пішки.
Гурамішвілі народився у селі Сагурамо, що неподалік давньої столиці Грузії — Мцхети. Систематичної шкільної освіти він не здобув. Остерігаючись нашестя лезгинів, сім'я Гурамішвілі сховалась у гірському селі Ламіскана. Влітку 1728 р. озброєна група лезгинів захопила Давида Гурамішвілі у полон і відвезла в гори, де він перебував у становищі невільника. Йому все ж вдалося втекти з полону; босий, голодний, у лахмітті, він багато днів блукав у горах, йдучи на північ. На Північному Кавказі його тепло прийняв і допоміг невідомий російський поселенець.
З поезією Гурамішвілі пов'язаний процес демократизації грузинської літератури, вивільнення її від східної екзотики та книжності. Поет спирався, з одного боку, на кращі традиції давньогрузинської поезії, перш за все Ш. Руставелі, а з іншого, — на фольклор, зокрема на традиції української народної пісні.
Літературна спадщина Гурамішвілі відома під назвою «Давитіані» («Книга Давида», 1787). У цій збірці центральне місце відведено історичній поемі «Лихоліття Грузії» («Чірі Картліса»). Поему відкриває поетична 
декларація, в якій автор розмірковує про обов'язок художника, поета-громадянина чесно та правдиво відображати життя.
Давид Гурамішвілі — великий майстер художнього слова. Він продовжив і розвинув кращі традиції грузинської літератури, одночасно ставши зразком не лише для сучасників, а й для поетів Нового часу. Гурамішвілі присвятили вірші П. Тичина та М. Бажан, М. Рильський та І. Драч, О. Ющенко та В. Юхимович, а композитор Г. Таранов — симфонічну поему «Давид Гурамішвілі». Усю поетичну спадщину Гурамішвілі українською мовою переклав М. Бажан. У 1949 р. у Миргороді на могилі Гурамішвілі встановлено пам'ятник (скульптор Я. Ражба), а в 1969 р. відкрито літературно-меморіальний музей поета.
