Гладкий Гордій Павлович
Гордій Павлович Гладкий – український хоровий диригент, педагог, композитор. Народився в 1849 році в селянській родині, яка проживала в невеличкому хуторі Костянтиноградського повіту (зараз – Карлівський район на Полтавщині). Через те, що сім’я постійно бідувала, ще юнаком Гордій Гладкий повинен був сам заробляти на шматок хліба. У 60-х роках він працював продавцем у чайній крамниці, що належала московським купцям братам Поповим і знаходилась на Петровській вулиці в Полтаві.
Закінчив повітове училище. У вільний від роботи час читав твори українських письменників, любив грати на гітарі. Хоча не знав нот, та маючи неабиякий музичний слух, підбирав мелодії до віршів.
Музичні здібності у Г.Гладкого виявилися досить рано, оскільки вже під час роботи прикажчиком, він мав гарний голос. Особливо захоплювався юнак українськими народними піснями, яких знав безліч. Тараса Григоровича Шевченка шанував понад усе.
Кожної суботи в кімнаті у Гордія Гладкого збиралась молодь. Це були переважно місцеві семінаристи, котрі, як правило, володіли гарними голосами і тому кожного разу експромтом утворювався першорядний чоловічий хор. Цілком природно, що цим хором завжди керував сам Гордій Гладкий, який вже тоді виявляв свої неабиякі диригентські здібності. Саме цей хор став першим виконавцем його творів. Серед них було чимало хорових обробок українських народних пісень, а також власні твори на слова Т.Г.Шевченка (серед них - "Зоре моя вечірняя", "Ой по горі ромен цвіте", "Утоптала стежечку").
У 1870-х pp. створив музику до вірша Т. Шевченка "Заповіт". Згодом працював у Полтавській духовній семінарії диригентом хору й учителем хорового співу. Виховав багато відомих співаків-хористів і солістів, зокрема В. В. Курдиновського.
Гордію Павловичу Гладкому пощастило створити хорову мелодію з величезною переконливою силою. В ній вражаюче поєднуються народний гнів до гнобителів і глибока любов до рідної України, заклик до боротьби за волю, за народне щастя і елементи ніжної лірики, яка характеризує українську природу. В музиці Г.Гладкого вдало відтворено узагальнений образ українського народу.
Помер геніальний композитор у Полтаві. На фасаді будинку на розі вулиць. Леніна і Котляревського в 1971 році встановлена меморіальна дошка. На цьому місці знаходився старий будинок Полтавської духовної семінарії (з 1903 р. тут було музичне училище). Ім'ям Гордія Гладкого названо вулицю в Київському районі міста.
