Бочарова Ніна Антонівна
Бочарова Ніна Антонівна народилася 24 вересня 1924 року в селі Супрунівка на Полтавщині. Вона почала займатися спортом ще в Супрунівській школі, де вчителем фізкультури працював Петро Павлюк. Він і помітив талант своєї учениці. Уже в 14 років Ніна Бочарова здобула "золото" чемпіонату України серед спортсменів середнього юнацького віку.
Закінчила Київський державний інститут фізичної культури (1948 р.). Виступала за київське спортивне товариство "Будівельник".
В 1949 році Ніна Бочарова стала абсолютною чемпіонкою та чемпіонкою СРСР у вправах на колоді, а у 1951 році - чемпіонкою СРСР у вправах на брусах та колоді.
1952 року, коли збірна СРСР дебютувала на XV Олімпійських іграх у Гельсінкі, Ніна Бочарова стала другою після харків’янки Марії Гороховської в абсолютному заліку. Вона здобула 2 золоті нагороди (у командній першості та вправах на колоді) і 2 срібні (у багатоборстві та у командних вправах з предметами).
У 1953 році на Всесвітніх іграх студентів виборола 5 золотих та 1 срібну медаль.
У 1954 році на чемпіонаті світу у Римі (Італія) Ніна Бочарова завоювала 2 медалі - золоту (у командній першості) та срібну (у командних вправах з предметами).
У складі збірних СРСР та України – багаторазова чемпіонка та призерка міжнародних змагань.
Після закінчення активної спортивної діяльності працювала тренером-вихователем та фахівцем в українській раді Добровільного спортивного товариства «Спартак».
На громадських засадах очолювала раду «Юного авангардівця» Центральної ради Добровільного спортивного товариства «Авангард».
Ніна Антонівна - Заслужений майстер спорту СРСР зі спортивної гімнастики.
Нагороджена Орденами княгині Ольги III та II ступенів (2002 р.та 2009 р. відповідно), медалями «Ветеран праці» (1979 р.) та «В пам'ять 1500-річчя м. Києва».
