Пам'ятник Слави є основною визначною пам'яткою центральної частини Полтави. Він був установлений на місці, де після Полтавської битви 27 червня 1709 року відбулася зустріч царя Петра I з гарнізоном фортеці й місцевих жителів. Напередодні зустрічі на цьому місці була споруджена тріумфальна арка. Ідея створення пам'ятника належала губернському архітекторові М. Амвросимову. Деякі зміни в проекті пам'ятника були зроблені знаменитим архітектором французького походження Тома де Томоном (1759-1813).

Для будівлі пам'ятника було зібрано близько 135000 рублів, гроші на виливок орла й бронзових прикрас були виділені царем Олександром I. Квадратний п'єдестал пам'ятника був виконаний у вигляді фортеці, а чавунна огорожа - у вигляді мечів, закріплених вістрями вниз. Чавунна колона була відлита на Луганському чавунно-ливарному заводі, а бронзові деталі п'єдесталу - у Санкт-Петербурзі.

В основу пам'ятника були вмонтовані 18 гармат, які перебували в бастіонах фортець Полтави й Перевалочної. Ясно-сірий граніт для пам'ятника добували на каменоломні біля м. Кременчука. Монумент увінчаний позолоченим орлом, що тримає у своїх пазурах стріли війни, спрямовані убік поля Полтавської битви, а в дзьобі - лавровий вінок.

Пам'ятник був відкритий 27 липня 1811 року, хоча спочатку планувалося відкрити його в 1809 році до 100-річчя битви. В 1852 році навколо пам'ятника був закладений парк, що є зразком садово-паркового мистецтва. Пізніше навколо пам'ятника з'явилася кільцева дорога, а сам парк був обнесений гарною чавунною огорожею.

На початку XIX ст. навколо площі був побудований комплекс адміністративних будинків у класичному стилі за проектом видатного російського архітектора А.Захарова.